среда, 27 мая 2020 г.

Екзамен ТМФВ

Шановні студенти!
Ви складаєте іспит 01.06.2020 на 4 парі

Інструкція до тесту
Необхідно відповісти на питання тесту, де правильна тільки одна відповідь. Зараховується тільки тоді, коли буде вказано прізвище, ім'я по батькові.

Оцінювання
20-18 - відмінно - А
17.0 - добре - В
16.0 - 15.0 - добре - С
14.0 - 13.0 - задовільно - D
12.0 - задовільно - Е

Якщо Ви набрали менше 12 балів - іспит не склали.

Зайдіть за посиланням 

воскресенье, 24 мая 2020 г.

11-12 тиждень дистанційного навчання

Шановні студенти! 

Ми з Вами спілкуємося у Вайбері, Ват сап, скайп через відео зв'язок. Питаю у Вас матеріал за 4 роки (основне). 

Виходимо на зв'язок у віторок в 11.00. ОБОВ'ЯЗКОВО.

ДЗВОНИТЕ Ви мені.
Мій номер 0950543861.
Дякую і чекаю на дзвінки

воскресенье, 10 мая 2020 г.

10 тиждень дистанційного навчання

Закріплення раніше вивченого

Тест № 13. Методика розвитку гнучкості
1. Гнучкість – це:
а) можливість виконувати рухи з максимальною амплітудою;
б) можливість сідати на шпагат;
в) гарна розтяжка;
г) здібність людини виконувати вправи з максимальною амплітудою за рахунок особливостей будови опорно-м'язового апарату.

2. За ознакою режиму роботи м'язів здібність до гнучкості класи¬фікують як:
а) динамічну, статичну;
б) активну, пасивну;
в) абсолютну, відносну;
г) загальну, парціальну.

3. За ознакою наявності чи відсутності зовнішньої допомоги при виконанні вправ здібність до гнучкості класифікують як:
а) активну, пасивну;
б) абсолютну, відносну;
в) динамічну, статичну;
г) мінімальну, максимальну.

4. Під пасивною гнучкістю розуміють:
а) здібність людини виконувати вправи з максимальною амплітудою за рахунок зовнішньої допомоги (зусиль парт¬нера, зовнішнього обтяження і т.п.);
б) здібність людини виконувати вправи з максимальною амплітудою за рахунок особливостей будови опорно-м'язового апарату;
в) здібність людини виконувати вправи з максимальною амплітудою за рахунок м'язових зусиль;
г) здібність людини виконувати вправи з максимальною амплітудою в стані втоми.

5. Під активною гнучкістю розуміють:
а) здібність людини виконувати вправи з максимальною амплітудою за рахунок м'язових зусиль;
б) здібність людини виконувати вправи з максимальною амплітудою за рахунок зовнішньої допомоги;
в) здібність людини виконувати вправи з максимальною амплітудою за рахунок використання стимулюючих препа¬ратів;
г) здібність людини виконувати вправи з максимальною амплітудою після виконання розминки.

6. Яка рухова здібність при надмірному розвитку негативно впли¬ває на прояв рухомості в суглобах?
а) силові здібності;
б) координаційні здібності;
в) швидкісні здібності;
г) здібність до витривалості.

7. Основним методом розвитку здібності до гнучкості є:
а) повторний метод;
б) метод повторних зусиль;
в) перемінний метод;
г) метод статичних зусиль.

8. Рухи в хребетному стовпі можуть відбуватись в площині:
а) в усіх перелічених;
б) фронтальній;
в) поперечній;
г) сагітальній.

9. Що таке «стретчінг»?
а) система статичних вправ з фіксацією частин тіла в крайньо¬му положенні та наступним розслабленням м'язів;
б) система динамічних вправ, виконуваних поточним спосо¬бом та зміною амплітуди рухів;
в) система вправ, які дають змогу одночасно розвивати гнуч¬кість і силові здібності;
г) система вправ, які дозволяють одночасно розвивати гнуч¬кість і координаційні здібності.

10. Рухомість в суглобах вимірюється приладом:
а) гоніометром;
б) реостатом;
в) спідометром;
г) кардіографом.

11. Який віковий період є найбільш сприятливим для розвитку гнучкості?
а) 7—10 років;
б) 11—13 років;
в) 14—15 років;
г) 16—18 років.

12. Учень багаторазово опускається в шпагат. Який метод застосо¬вується?
а) пасивних рухів;
б) активних рухів;
в) повторний;
г) перемінний.

                                                       
 Тест № 14. Теорія навчання у фізичному вихованні
1.  Що є об'єктом теорії навчання?
а) навчальна діяльність;
б) пізнавальна діяльність;
в) розробка змісту освіти;
г) розробка методів навчання.

2. Що є предметом теорії навчання?
а) зміст освіти (чому учити?); організація навчання (як учити?);
б) організація навчання (як учити?);
в) пізнавальна діяльність;
г) пізнавальна діяльність; процес засвоєння знань.

3. Дидактичні принципи це...
а) вихідні теоретичні положення, що визначають дії викладача й учня;
б) вихідні методичні положення, що визначають дії викладача й учня;
в) правила навчання;
г) методичні прийоми навчання.

4. Складна рухова навичка як система більш простих. Це положен¬ня обґрунтоване:
а) рефлекторною теорією;
б) теорією функціональних систем;
в) теорією побудови руху;
г) теорією «оперантного рефлексу».

5. Аферентний синтез — основа для побудови довільного руху. Це положення обґрунтоване:
а) теорією функціональних систем;
б) рефлекторною теорією;
в) теорією побудови руху;
г) теорією «оперантного рефлексу».

6. Рухові навички характеризують:
а) автоматизованість управління руховими діями;
б) мінімальна участь свідомості у виконанні вправи;
в) стабільний результат;
г) контроль за рухом в усіх основних опорних точках.

7. Рухові уміння характеризують:
а) контроль за рухом в усіх основних опорних точках;
б) мінімальна участь свідомості у виконанні вправи;
в) стабільний результат;
г) автоматизованість управління руховими діями.

8. Яка з теорій стала методологічною основою програмованого навчання:
а) теорія «оперантного рефлексу»;
б) теорія функціональних систем;
в) рефлекторна теорія;
г) теорія «побудови руху»;

9. Орієнтовна основа руху це:
а) програма руху, яка складається з основних опорних точок, що вимагають концентрації уваги;
б) техніка виконання руху;
в) підготовча, основна, заключна фаза руху;
г) чергування повторення вправи і відпочинку.

10. Який з принципів реалізується через вплив на аналізатори:
а) принцип наочності;
б) принцип активності;
в) принцип свідомості;
г) принцип повторності.

11. Принцип повторності реалізується через:
а) чергування повторення вправи і відпочинку;
б) ускладнення фізичних вправ;
в) виділення головних і супідрядних ланок руху;
г) розвиток рухової пам'яті.

12. Принцип свідомості зв'язаний з:
а) принципом активності;
б) принципом доступності;
в) принципом науковості;
г) принципом повторності.


9 тиждень дистанційного навчання

Закріплення раніше вивченого. Пройти 4 тести.
Тест № 9. Методика розвитку прудкості
1. Яке з наведених понять прудкості є найбільш правильним?
а) це здібність до високої швидкості рухів, що виконуються за відсутністю значного зовнішнього опору і не вимагають великих енергозатрат;
б) це можливості людини, які забезпечують виконання рухо¬вих дій в мінімальний для даних умов проміжок часу;
в) це комплекс властивостей організму, які забезпечують швид¬кість рухів в просторі;
г) це комплекс властивостей організму, які дозволяють швидко реагувати на сигнали і виконувати рухи із значною частотою.

2. Відповідь заздалегідь відомим рухом на заздалегідь відомий сиг¬нал (зоровий, слуховий, тактильний) називається:
а) простою руховою реакцією;
б) швидкісними здібностями;
в) складною руховою реакцією;
г) простою руховою реакцією; швидкістю одиночного руху.

3. Відповідь заздалегідь невідомим рухом на заздалегідь невідомий сигнал (зоровий, слуховий, тактильний) називається:
а) складною руховою реакцією;
б) швидкістю одиночного руху;
в) простою руховою реакцією;
г) частотою рухів.

4. Які вам відомі елементарні форми прояву прудкості?
а) швидкість реакції, швидкість одиночного руху, частота (темп) рухів;
б) швидкість простої реакції, швидкість складної реакції, швидкість одиночного руху, швидкість в локомоціях;
в) швидкість в бігу, швидкість одиночного руху, швидкий по¬чаток руху;
г) частота рухів, темп рухів, ритм рухів, рухова реакція.

5. Число рухів в одиницю часу характеризує:
а) темп рухів;
б) просту рухову реакцію;
в) ритм рухів;
г) швидкісну витривалість.

6. До якого віку розвивається швидкість одиночного руху:
а) до 13—14 років,
б) до 9—10 років,
в) до 15—17 років;
г) до 11-12 років.

7. До якого віку розвивається швидкість бігу:
а) до 16—18 років;
б) до 13—14 років,
в) до 9—10 років,
г) до 11-12 років.

8. Який віковий період є найбільш сприятливий для розвитку ру¬хової реакції:
а) до 13—14 років,
б) після 13—14 років;
в) до 16—18 років;
г) до 11-12 років.

9. Рухова реакція удосконалюється якщо використовуються:
а) ігровий метод;
б) змагальний метод;
в) повторний метод;
г) метод динамічних зусиль.

10. Який метод є основним для розвитку прудкості:
а) повторний;
б) інтервальний;
в) максимальних зусиль;
г) динамічних зусиль.

11. Комплексний метод це:
а) повторення вправи після роботи з навантаженням;
б) повторення вправи з навантаженням;
в) повторення вправи після повного відновлення функціональ¬ного стану;
г) повторення вправи на тренажерах.

12. Частота руху підвищується, якщо використовується наван¬таження:
а) 15—20%;
б) 5—10%;
в) 25—30%;
г) 40-50%.

Тест №10. Методика розвитку спритності та координаційних здібностей
1. Яке з наведених понять «координаційні здібності» є найбільш правильним?
а) це здібність людини раціонально організовувати рухи у про¬сторі, за часом і ступенем м'язової напруги, відтворювати або перестроювати їх в залежності від оперативної ситуації;
б) це можливості індивіда, які визначають його готовність до оптимального управління і регулювання рухової дії;
в) це рухова якість людини, яка визначається в особливостях диференціювання просторово-часових та динамічних пара¬метрів рухів;
г) це психомоторна особливість людини змінювати і регулюва¬ти параметри рухів у спортивній і трудовій діяльності.

2. До загальних координаційних здібностей можна віднести:
а) все перелічене;
б) здібність до орієнтування у просторі, до довільного розслаб¬лення м'язів;
в) здібність до координованості рухів, до виконання пластич¬них рухів;
г) здібність до диференціювання параметрів рухів, до збере¬ження стійкості пози (рівноваги), до ритмічної діяльності.

3. У структурі КЗ розрізняють декілька видів здібностей до збере¬ження пози (рівноваги), це:
а) статична рівновага, динамічна рівновага, вестибулярна стій¬кість;
б) статична рівновага, вестибулярна стійкість, статокінетична рівновага;
в) динамічна рівновага, вестибулярна стійкість;
г) статична рівновага, динамічна рівновага.

4. Яка з перерахованих здібностей не відноситься до групи координаційних?
а) здібність до швидкого реагування на стартовий сигнал;
б) здібність до точного дозування величини м'язових зусиль;
в) здібність до збереження рівноваги;
г) здібність до точного відтворення рухів у просторі.

5. Якими характеристиками визначається розвиток координова¬ності рухів:
а) до перебудови рухової діяльності, до погодження рухових дій, до навчання рухів, до регулювання рухів;
б) до перебудови рухової діяльності, до діяльності в екстре¬мальних умовах, до навчання рухів;
в) до навчання рухів, до регулювання рухів, до швидкого по¬чатку рухів, до швидкого закінчення рухів;
г) до погодження рухових дій, до навчання рухів, до форму¬вання специфічних відчуттів.

6. Який віковий період є найбільш сприятливий для розвитку ко¬ординації рухів різними частинами тіла?
а) 7—13 років;
б) 14—16 років;
в) 17—18 років;
г) 19—20 років.

7. Який віковий період є найбільш сприятливий для розвитку здіб¬ності до управління рухами?
а) 7—13 років;
б) 14—16 років;
в) 17—18 років;
г) 19—20 років.

8. Який метод є головним при навчанні умінням координувати рухи різними частинами тіла?
а) цілісний;
б) розчленований;
в) метод поєднання;
г) метод програмування.

9. Який метод є головним при навчанні умінням управляти рухами?
а) метод термінової інформації;
б) розчленований;
в) цілісний;
г) метод поєднання.

10. Яка термінова інформація є найефективнішою?
а) числова;
б) тернарна;
в) бінарна;
г) словесна.

11. Які м'язові зусилля оцінюються найкраще:
а) 75%;
б) 50%;
в) 25%;
г)   95%.

12. Чи можливо удосконалювати розвиток КЗ на фоні втоми?
а) не можна, у зв'язку з тим, що при втомі дуже знижується чіткість м'язових відчуттів;
б) можливо, тому що з настанням втоми об'єктивно виникає необхідність більш економно виконувати рухи;
в) можливо, у зв'язку з тим, що втома знижує координаційну напруженість;
г) можливо, тому що на фоні втоми підвищується чутливість сенсорних систем, які беруть участь в управлінні рухами.

Тест № 11. Методика розвитку силових здібностей
1. Яке з наведених понять «силові здібності» є найбільш правильним?
а) це здібність долати зовнішній опір або протистояти йому за допомогою м'язових напружень;
б) це можливість людини виконувати рухову і трудову діяль¬ність за допомогою м'язових напружень;
в) це здібність людини проявляти м'язові зусилля різної вели¬чини за короткий час;
г) здатність піднімати важкі предмети.

2. Абсолютна сила — це:
а) максимальна сила, що проявляє людина в будь-якому русі, незалежно від маси свого тіла;
б) сила, що активізується за рахунок вольових зусиль людини;
в) максимальна сила, що проявляється в статичному режимі роботи м'язів;
г) максимальна сила, що проявляється в динамічному режимі роботи м'язів.

3. Відносна сила — це:
а) сила, яка припадає на 1 кг власної маси тіла;
б) сила, яка визначається при порівнянні її прояву в двох різ¬них вправах;
в) сила, яка порівнюється у двох різних людей;
г) сила, яка припадає на 1 см фізіологічного поперечника м'яза.

4. Яке з наведених понять «швидкісна сила» є найбільш правильним?
а) це прояв силових здібностей в мінімальний для даних умов відрізок часу;
б) це прояв силових здібностей на протязі 1 с;
в) це прояв силових здібностей у рухах швидкісного характеру;
г) це прояв силових здібностей в стрибках.

5. Який віковий період є найсприятливіший для розвитку макси¬мальної сили?
а) 13—14 років; 16—18 років;
б) 7—12 років;
в) 16—18 років;
г) 19—20 років.

6. Який віковий період є найсприятливішим для розвитку віднос¬ної сили?
а) 7—11 років;
б) 14—16 років;
в) 17—18 років;
г) 19—20 років.

7. Учні виконують вправу з невеликим обтяженням максимальну кількість раз. Який метод застосовується?
а) метод повторних зусиль;
б) метод максимальних зусиль;
в) ізометричний метод;
г) пліометричний метод.

8. Учні виконують вправу з максимальним напруженням 2—З рази. Який метод застосовується?
а) максимальних зусиль;
б) динамічних зусиль;
в) концентричний метод;
г) ексцентричний метод.

9. Учні виконують максимальну кількість рухів за 5 с. Який метод застосовується?
а) динамічних зусиль;
б) максимальних зусиль;
в) повторних зусиль;
г) пліометричних зусиль.

10. Учні виконують вправу в уступаючому режимі із зупинками і фіксацією суглобних кутів. Який метод застосовується?
а) ізометричних зусиль;
б) динамічних зусиль;
в) повторних зусиль;
г) ізокінетичних зусиль.

11. Учні виконують вправи з чергуванням всіх методів роз¬витку сили для одних і тих груп м'язів по кругу. Який метод застосовується?
а) комбінований метод;
б) кругове тренування;
в) пліометричний метод;
г) ексцентричний метод.

12. Який механізм ресинтезу АТФ забезпечує енергією силову роботу:
а) креатинфосфатний;
б) гліколітичний;
в) окислювальний;
г) лактатний.

Тест № 12. Методика розвитку витривалості
1. Яке з наведених понять «здібності до витривалості» є найбільш правильним:
а) це генетично обумовлена в розвитку здібність, яка дозволяє людині тривало виконувати будь-яку діяльність без знижен¬ня її ефективності;
б) це здібність виконувати значний обсяг фізичної роботи із збереженням заданих параметрів рухів;
в) це здібність протистояти втомі в процесі діяльності;
г) це генетично обумовлена в розвитку здібність, яка забезпе¬чує можливість виконувати різноманітні фізичні наванта¬ження.

2. Здібність людини до тривалої діяльності, яка визначаєть¬ся ефективністю роботи серцево-судинної і дихальної систем називається:
а) загальною витривалістю;
б) спеціальною витривалістю;
в) глобальною витривалістю;
г) кардіореспіраторною витривалістю.

3. До загальної витривалості відносяться наступні види:
а) кардіореспіраторна, тотальна, регіональна, локальна;
б) тотальна, регіональна;
в) швидкісна, кардіореспіраторна, силова;
г) кардіореспіраторна, координаційна, силова.

4. Витривалість до певної рухової діяльності, обраної в якості спортивної спеціалізації чи професійної роботи називається:
а) спеціальною витривалістю;
б) анаеробною витривалістю;
в) специфічною витривалістю;
г) аеробною витривалістю.

5. Витривалість до певних якісних сторін рухових можливостей людини називається:
а) специфічною витривалістю;
б) спеціальною витривалістю;
в) швидкісно-силовою витривалістю;
г) анаеробною витривалістю.

6. Найбільш інформативним показником аеробної витривалості є:
а) максимальне споживання кисню (МСК);
б) поріг анаеробного обміну (ПАНО);
в) хвилинний об'єм дихання;
г) частота серцевих скорочень.

7. При розвитку загальної витривалості інтенсивність виконання вправ повинна бути:
а) 75—85%;
б) 51-74%;
в) 40—50%;
г) 86—95%.

8. Найбільш продуктивна робота для розвитку аеробної витрива¬лості (найбільш інтенсивний ріст МСК) відбувається на частоті серцевих скорочень:
а) 170—180уд-хв;
б) 150—160уд-хв;
в) 185—195 уд-хв;
г) понад 200 уд-хв.

9. Роботу на витривалість забезпечує наступний механізм енергоутворення:
а) окислювальний;
б) креатинфосфатний;
в) гліколітичний;
г) фосфатний.

10. Який віковий період є найбільш сприятливий для розвитку ру¬хової витривалості до роботи помірної інтенсивності?
а) 9—12 років;
б) 14—16 років;
в) 17—18 років;
г) 19—21 років.

11. Який віковий період є найбільш сприятливий для розвитку ру¬хової витривалості до роботи великої інтенсивності?
а) 13—14 років;
б) 9—12 років;
в)  15—16 років;
г)   17—18 років;

12. Який метод є головним при розвитку рухової витривалості?
а) стандартно-повторної вправи; кругове тренування;
б) динамічних зусиль; комбінований метод;
в) комбінований метод;
г) кругове тренування; комбінований метод;

четверг, 30 апреля 2020 г.

8 тиждень дистанційного навчання

Завдання тестів.

Тест № 5. Педагогічна класифікація фізичних вправ
1. «Клас» це...
а) сукупність предметів, що задовільняють спільним вимогам або властивостям;
б) система підпорядкованих понять (об'єктів) будь-якої галузі знань або діяльності людини;
в) показник, що використовується для розділення вправ на групи;
г) показник, що використовується для розділення вправ на
групи.

2. «Класифікатор» це...
а) показник, що використовується для розділення вправ на групи;
б) система підпорядкованих понять (об'єктів) будь-якої галузі знань або діяльності людини;
в) сукупність предметів, що задовольняють спільним вимогамабо властивостям;
г) сукупність предметів, що задовільняють спільним вимогам або властивостям.

3. «Класифікація» це...
а) система підпорядкованих понять (об'єктів) будь-якої галузі знань або діяльності людини;
б) показник, що використовується для розділення вправ на групи;
в) сукупність предметів, що задовільняють спільним вимогам або властивостям;
г) показник, що використовується для розділення вправ на групи

4. Як класифікуються загальнорозвиваючі вправи?
а) за анатомічною характеристокою;
б) за характеристокою м'язових зусиль;
в) за структурою рухів;
г) не класифікують.

5. Як класифікуються махові вправи?
а) за структурою рухів; 
б) за характеристикою м'язових зусиль;
в) за анатомічною характеристикою;
г) не класифікують.

6. Як класифікуються силові вправи?
а) за характеристикою м'язових зусиль;
б) за анатомічною характеристикою;
в) за структурою рухів;
г) не класифікують.

7. До класифікації фізичних вправ за ознаками історично сформованих систем фізичного виховання відносять:
а) основні вправи;
б) ігрові вправи;
в) туристичні фізичні вправи;
г) гімнастичні вправи.

8. Класифікація фізичних вправ за значенням для рішення освітніх завдань включає:
а) швидкісно-силові вправи;
б) основні вправи;
в) підвідні вправи;
г) підготовчі вправи.

9. Фізичні вправи, що вимагають прояву координації рухів відносять до:
а) класифікації фізичних вправ за ознаками особливості м'язової діяльності;
б) класифікації фізичних вправ за ознаками Історично сформованих систем фізичного виховання;
в) класифікації фізичних вправ за ознакою переважного роз¬витку окремих м'язових груп;
г) класифікації фізичних вправ зазначенням для рішення освітніх завдань.

10. Основні вправи це:
а) вправи, що є предметом вивчення;
б) дії, що полегшують освоєння основної вправи;
в) дії, що сприяють розвитку тих фізичних здібностей, які необхідні для вивчення основної вправи;
г) вправи, що є предметом вивчення.

11. Підвідні вправи це:
а) дії подібні до основної вправи і полегшують її освоєння;
б) вправи, що є предметом вивчення;
в) дії, що сприяють розвитку тих фізичних здібностей, які необхідні для вивчення основної вправи;
г) дії, що полегшують освоєння основної вправи

12. Підготовчі вправи це:
а) дії, що сприяють розвитку тих фізичних здібностей, які необхідні для вивчення основної вправи;
б) дії, що полегшують освоєння основної вправи;
в) вправи, що є предметом вивчення;
г) класифікації фізичних вправ за ознаками особливості м'язової діяльності.

Тест № 6. Дозування навантажень

1. Що розуміється під ефектом фізичних вправ?
а) викликані вправами зміни в стані організму;
б) розвиток рухових здібностей;
в) оволодіння руховими навичками;
г) процеси, що відбуваються в організмі безпосередньо під час вправи і змінений функціональний стан організму, що вини¬кає до кінця вправи, у результаті її виконання.

2. Терміновий тренувальний ефект це:
а) процеси, що відбуваються в організмі безпосередньо під час вправи і змінений функціональний стан організму, що вини¬кає до кінця вправи, у результаті її виконання;
б) відображення впливу вправи, що залишається після її ви¬конання на протязі 24 годин і змінюється в залежності від динаміки обумовлених відновлювальних та інших процесів;
в) довгострокові адаптаційні зміни стану організму;
г) оволодіння руховими навичками.

3. Кумулятивний тренувальний ефект це:
а) відображення впливу вправи, що залишається після її ви¬конання на протязі 24 годин і змінюється в залежності від динаміки обумовлених відновлювальних та інших процесів;
б) процеси, що відбуваються в організмі безпосередньо під час вправи і змінений функціональний стан організму, що вини¬кає до кінця вправи, у результаті її виконання;
в) довгострокові адаптаційні зміни стану організму;
г) інтервал відпочинку наслідком якого є найближче підви¬щення оперативної працездатності при виконанні наступної вправи.

4. Відставлений тренувальний ефект це:
а) довгострокові адаптаційні зміни стану організму;
б) процеси, що відбуваються в організмі безпосередньо під час вправи і змінений функціональний стан організму, що вини¬кає до кінця вправи, у результаті її виконання;
в) відображення впливу вправи, що залишається після її ви¬конання на протязі 24 годин і змінюється в залежності від динаміки обумовлених відновлювальних та інших процесів;
г) інтервал відпочинку наслідком якого є найближче підви¬щення оперативної працездатності при виконанні наступної вправи.

5. До зовнішніх показників навантаження відносяться:
а) час відпочинку. обсяг роботи; інтенсивність виконання;
б) обсяг роботи;
в) інтенсивність виконання;
г) час відпочинку; ЧСС.

6. Ординарний інтервал відпочинку між серіями вправ це:
а) інтервал відпочинку наслідком якого є виконання наступної вправи в фазі відносної нормалізації функціонального стану організму;
б) інтервал відпочинку наслідком якого є виконання наступної вправи в фазі неповного відпочинку;
в) інтервал відпочинку наслідком якого є найближче підви¬щення оперативної працездатності при виконанні наступної вправи;
г) довгострокові адаптаційні зміни стану організму.

7. Напружений інтервал відпочинку між серіями вправ це ...
а) інтервал відпочинку наслідком якого е виконання наступної вправи в фазі неповного відпочинку;
б) інтервал відпочинку наслідком якого є найближче підви¬щення оперативної працездатності при виконанні наступної вправи;
в) інтервал відпочинку наслідком якого є виконання наступної вправи в фазі відносної нормалізації функціонального стану організму;
г) інтервал відпочинку наслідком якого є фаза надвідновлення
до чергового заняття.

8. «Мінімакс»-інтервал відпочинку між серіями вправ це:
а) інтервал відпочинку наслідком якого є найближче підви¬щення оперативної працездатності при виконанні наступної вправи;
б) інтервал відпочинку наслідком якого є виконання наступної вправи в фазі неповного відпочинку;
в) інтервал відпочинку наслідком якого є виконання наступної вправи в фазі відносної нормалізації функціонального стану організму;
г) інтервал відпочинку наслідком якого є фаза надвідновлення
до чергового заняття.

9. Суперкомпенсаторний відпочинок між заняттями це:
а) інтервал відпочинку наслідком якого є відновлення працез¬датності до рівня попереднього заняття; інтервал відпочинку наслідком якого є неповне відновлення працездатності до чергового заняття; інтервал відпочинку наслідком якого є фаза надвідновлення до чергового заняття;
б) інтервал відпочинку наслідком якого є фаза надвідновлення до чергового заняття;
в) інтервал відпочинку наслідком якого є неповне відновлення працездатності до чергового заняття;
г) інтервал відпочинку наслідком якого є виконання наступної вправи в фазі відносної нормалізації функціонального стану організму; інтервал відпочинку наслідком якого є фаза надвідновлення до чергового заняття;

10. До методів контролю навантажень на уроках фізичної культури відносяться:
а) пульсометрія; хронометрування уроку; ортостатична проба;
б) хронометрування уроку;
в) ортостатична проба;
г) електрокардіографія; пульсометрія;

11. Скільки занять на тиждень може бути проведено з суперкомпенсаторним відпочинком:
а) два;
б) одно;
в) три;
г) чотири.

12. Скільки занять на тиждень може бути проведено з жорстким відпочинком:
а) три;
б) два;
в) одно;
г) чотири.


Тест № 7. Методи навчання

1. Яке з наведених тверджень «об'єм фізичного навантаження» є найбільш правильним:
а) сумарна кількість фізичної роботи, виконана в певний пе¬ріод часу;
б) сумарна кількість фізичної роботи, виконана за одну годину;
в) сумарна кількість зареєстрованої фізичної роботи;
г) кількість роботи основної частини уроку фізкультури.

2. Які ви знаєте специфічні методи фізичного виховання:
а) суворо-регламентованої вправи, ігровий, змагальний;
б) словесний, наочний, ігровий;
в) ігровий, змагальний, наочний;
г) суворо-регламентованої вправи, словесний, ігровий.

3. Які ви знаєте загальнопедагогічні методи, що використовуються при навчанні руховим діям у фізичному вихованні:
а) словесний, наочний;
б) словесний, наочний, змагальний;
в) суворо-регламентованої вправи, ігровий, наочний;
г) ігровий, змагальний.

4. Який з нижчевказаних методів одночасно удосконалює рухові навички і дає можливість розвивати рухові здібності:
а) метод сполученої дії (поєднання);
б) метод суворо-регламентованої вправи;
в) ігровий метод;
г) змагальний метод.

5. Який з нижчевказаних методів представляє собою послідовне виконання спеціально підібраних вправ, які впливають на роз¬виток різних м'язових груп і функціональних систем організму по типу безперервної або інтервальної роботи:
а) круговий метод (метод кругового тренування);
б) метод перемінно-інтервальної вправи;
в) метод перемінно-безперервної вправи;
г) ігровий метод.

6. Суть методів суворо-регламентованої вправи заключаеться в тому, що:
а) кожна вправа виконується в суворій формі з регламентова¬ним навантаженням;
б) вправи виконуються з регламентованою інтенсивністю і варіативними інтервалами відпочинку в залежності від фі¬зичної підготовленості людини;
в) вони визначають сувору послідовність виконання фізичних вправ;
г) методи регламентують організацію занять фізичними вправами.

7. Метод стандартної вправи має різновиди:
а) метод стандартно-безперервної і стандартно-інтервальної вправи;
б) метод стандартно-повторної і рівномірної вправи;
в) метод стандартно-інтервальної і стандартно-поточної вправи;
г) метод стандартно-безперервної і стандартно-прогресуючої вправи.

8. Метод перемінної вправи має різновиди:
а) метод перемінно-безперервної і перемінно-інтервальної вправи;
б) метод перемінно-поточної вправи;
в) метод прогресуючої вправи;
г) методи прогресуючої і низхідної вправи.

9. Метод рівномірної вправи передбачає:
а) тривалу безперервну ходьбу на лижах; тривалий безперервний біг;
б) тривалий біг з рівномірно зростаючими інтервалами відпочинку;
в) тривалий безперервний біг;
г) виконання фізичних вправ на рівнинній місцевості.

10. Метод прогресуючої вправи передбачає:
а) послідовне однократне зростання фізичного навантаження;
б) послідовне зростання фізичного навантаження від серії до серії вправ;
в) виконання фізичних вправ із зростаючою інтенсивністю;
г) виконання фізичних вправ Із зростаючими інтервалами від¬починку.

11. У процесі навчання використовується сурово-регламентований метод з інтервалом відпочинку між серіями вправ:
а) ординарний інтервал;
б) напружений інтервал;
в) «мінімакс» інтервал;
г) ступеневий.

12. У процесі розвитку «бистроти» використовується сурово-регла¬монтований метод з інтервалом відпочинку між серіями вправ:
а) «мінімакс» інтервал;
б) напружений інтервал;
в) ординарний інтервал;
г) ступеневий.

Тест № 8. Розвиток фізичних якостей

1. У яких режимах м'язи розвивають зусилля:
а) в статичному й динамічному;
б) в динамічному;
в) в статичному;
г) змішаному.

2. Значні м'язові зусилля зв'язані зі скороченням:
а) швидких і повільних м'язових волокон;
б) швидких м'язових волокон;
в) повільних м'язових волокон;
г) поперечносмугастих.

3. Відносно невеликі за силою і не тривалі м'язові зусилля зв'язані переважно зі скороченням:
а) повільних волокон;
б) швидких волокон;
в) швидких і повільних волокон;
г) поперечносмугастих.

4. Максимальна за потужністю м'язова робота забезпечується:
а) креатинфосфатним механізмом енергоутворення;
б) гліколітичним механізмом енергоутворення;
в) окислювальним механізмом енергоутворення;
г) гліколізом.

5. Механічні умови роботи м'язів забезпечуються:
а) структурою мускульної тканини; нервовою системою управління мускульними скороченнями;
б) структурою скелетних м'язів;
в) нервовою системою управління мускульними скороченнями;
г) енергозабезпеченням роботи м'язів.


6. Повільні м'язові волокна це:
а) низькопорогові, окислювальні або оксидативні; високопорогові, гліколітичні;
б) високопорогові, гліколітичні;
в) окислювальні або оксидативні;
г) окислювальні.

7. Спортсмен виконує роботу максимальної потужності на про¬тязі 6—10 с. Який механізм енергоутворення задіяний:
а) креатинфосфатний;
б) гліколітичний;
в) окислювальний;
г) високопороговий.

8. Який з механізмів енергоутворення має найбільшу потужність:
а) креатинфосфатний;
б) креатинфосфатний; гліколітичний;
в) окислювальний;
г) енергоутворюючий.

9. До загальних закономірностей розвитку рухових здібностей відносяться:
а) гетерохронність, різнонаправленість, наявність сенситив¬них періодів;
б) наявність сенситивних періодів, індивідуальні особливості;
в) адаптивні реакції, хвилеподібна форма підвищення наванта¬ження;
г) спадкоємність позитивного ефекту тренувальних занять.

10. Принцип безперервності визначає:
а) спадкоємність позитивного ефекту тренувальних занять;
б) хвилеподібну форму підвищення навантаження;
в) циклічність окремих занять, мікроциклів;
г) наявність сенситивних періодів.

11. Принцип вікової адекватності процесу фізичного виховання визначає:
а) спрямовані педагогічні впливи в сенситивні періоди розвитку й індивідуальний підхід до розвитку рухових здібностей;
б) індивідуальний підхід до розвитку рухових здібностей;
в) спрямовані педагогічні впливи в сенситивні періоди розвитку;
г) циклічність окремих занять, мікроциклів.

12. Якщо в сенситивний період розвитку координації рухів не здій¬снюється спрямована підготовка, то координація в більш пізній віковий період:
а) не розвивається;
б) розвивається;
в) немає значення;
г) розвивається, але повільно.

пятница, 24 апреля 2020 г.

7 тиждень дистанційного навчання

Контроль модуля. 4 тести на повторення виченого протягом курсу ТМФВ

1. Міністерство охорони здоров'я закликає українців долучитися до акції на підтримку лікарів.

 Символом єднання та солідарності з українськими медиками стала червона стрічка з вузликом. Зав’яжіть червону стрічку на зап’ясті на знак підтримки та солідарності з українськими медиками та долучіться до соціальної кампанії #ПідтримуюЛікарів». Потім ми розмістемо фото у соціальних мережах. Надсилайте фото викладачу.


Давайте будемо соціально активними.

Обов'язвово пройдіть курс на Прометеусі "Діалог та медіація: шлях до порозуміння"

Тест № 1.  Вступ у теорію і методику фізичного виховання
1. Предметом вивчення ТМФВ є:
а) загальні закономірності розвитку і функціонування організму;
б) загальні закономірності змагальної діяльності;
в) за) загальні закономірності фізичного виховання як соціального явища;
       г) загальні закономірності побудови рухів.

2. Об'єктом вивчення ТМФВ є:
        а) фізичне виховання в системі освіти.
        б) засоби і методи фізичного виховання;
в) процес фізичного виховання різних груп населення;
г) фізичний розвиток людини;


3. Етапи розвитку ТМФВ як науки пов'язуються з:
        а) практикою фізичного виховання;
б) соціально-економічними формаціями;
в) науково-технічним прогресом;
г) процесом фізичного виховання різних груп населення.

4. До джерел виникнення і розвитку теорії і методики фізичного виховання відносяться:
а) практика фізичного виховання; економічний розвиток країни;
  б) прогресивні ідеї філософів, педагогів і лікарів про виховання гармонічно розвиненої особистості;
         в) практика громадського життя; державна політика в галузі фізичного виховання; результати дослідження; прогресивні ідеї філософів, педагогів і лікарів про виховання гармонічно розвиненої особистості; практика фізичного виховання; економічний розвиток країни;
  г) результати дослідження.

5. У загальних основах теорії і методики фізичного виховання викладаються такі розділи:
        а) теорія і методика розвитку рухових здібностей; теорія і методика навчання фізичним вправам.
        б) засоби і методи фізичного виховання;
в) фізичне виховання в системі освіти; засоби і методи фізичного виховання; теорія і методика розвитку рухових здібностей; теорія і методика навчання фізичним вправам.
г) фізичне виховання дітей дошкільного віку; фізичне виховання дітей шкільного віку;


6. Програма дослідження це:
а) порядок виконання науково-дослідної роботи;
б) методика дослідження проблемної ситуації;
в) сукупність методик дослідження.
        г) концепція дослідження, сформульована у відповідності до мети і гіпотези, а також послідовність операцій для перевірки гіпотез;

7. Все те, що явно чи не явно містить протиріччя, називається:
        а) проблемою педагогічного дослідження.
        б) предметом педагогічного дослідження;
в) суб'єктом педагогічного дослідження;
г) об'єктом педагогічного дослідження;


8. Об'єкт дослідження це;
а) підприємство або галузь;
б) процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження;
в) те, на що спрямований процес пізнання;
        г) навколишній матеріальний світ і його відображення у свідомості людини.

9. Предмет дослідження це:
а) процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію і обра¬е для дослідження;
б) фактори та взаємовідносини між ними;
в) властивості явищ, процесів, що досліджуються з певною ме¬тою відносно їх ставлення до об'єкту;
г) явище або процес, обрані для пізнання.

10.Дайте визначення поняття «наукове дослідження»:
а) вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами;
б) застосування історичного підходу до пізнання дійсності;
в) цілісний підхід до вивчення окремих явищ;
г) підприємство або галузь.

11. Які з названих операцій дають можливість не тільки сформулювати, але і перевірити гіпотези дослідження:
а) уточнення і інтерпретація основних понять;
б) попередній системний аналіз об'єкта дослідження;
в) формулювання мети і завдань дослідження;
г) всі разом.

12. Які елементи входять до програми дослідження:
        а) застосування історичного підходу до пізнання дійсності.
б) принциповий план дослідження; попередній системний аналіз;
в) попередній системний аналіз об'єкта дослідження;
г) формулювання мети і завдань дослідження;



Тест № 2. Фізичне виховання як суспільне явище та галузь діяльності

1. Фізичне виховання – це:
а) спеціально організований процес всебічного розвитку фізичних і морально-вольових здібностей, формування і розвитку життєво важливих рухових навичок і умінь людини;
б) сукупність матеріальних і духовних цінностей суспільства, які створені і використовуються для фізичного удосконалювання людей;
в) сукупність матеріальних і духовних цінностей, що створюються і використовуються суспільством для ігрової фізичної діяльності людей, спрямованої на інтенсивну спеціалізовану морфофункціональну і психічну підготовку для наступного максимального прояву здібностей шляхом змагання в заздалегідь обумовлених рухових діях;
г) вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами

2. Фізична культура включає в себе такі складові:
а) фізичне виховання; спорт;
б) спорт;
в) фізичний розвиток;
г) фізичне здоров'я.

3. Які з названих ознак характеризують фізичний розвиток?
        а) фізіометричні;
б) соматоіметричні; соматоскопічні; фізіометричні;
в) соматоскопічні;
г) фізичний стан; фізичне здоров'я; соматоскопічні;

4. До правових основ фізичної культури відносяться:
         а) Національна Доктрина фізичного виховання; Закон України «Про фізичну культуру і спорт»;
б) Конституція України; Закон України «Про фізичну культуру і спорт»;
в) Закон України «Про фізичну культуру і спорт»;
г) Єдина спортивна класифікація України;


5. Який з названих документів становить нормативну основу конт¬ролю фізичної підготовленості населення:
а) Положення про державні тести і нормативи фізичної підтовленості населення України;
б) Закон України «Про фізичну культуру і спорт»;
в) Єдина спортивна класифікація України;
г) Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-техніч¬них навчальних закладах України.

6. Який нормативний документ визначає норми та вимоги для от¬римання спортивних звань і розрядів:
а) Єдина спортивна класифікація України;
б) Положення про державні тести і нормативи фізичної підго¬
товленості населення України;
в) Закон України «Про фізичну культуру і спорт»;
г) Положення про організацію фізичного виховання і масового
спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-техніч¬них навчальних закладах України.

7. На який період була введена в дію «Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні
а)  1994-1997;
б)  1991-1996;
в ) 1998-2002;
г)   2003-2007.

8. Яка з названих програм діє сьогодні:
а) Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту в Україні;
б) Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні;
        в) Цільова комплексна програма «Фізичне виховання — здоров'я нації»;
        г) Про фізичну культуру і спорт.

9. Система фізичного виховання в Україні включає:
а) соціальну систему фізичного виховання;
б) систему фізичного виховання в Збройних силах;
в) систему фізичного виховання в навчальних закладах.
        г) соціальну систему фізичного виховання; педагогічну систему фізичного виховання;

10. Які з названих принципів фізичного виховання відносяться до загальних:
а) принцип гуманістичної орієнтації; принцип національного виховання;
б) принцип національного виховання;
в) принцип свідомості; принцип цілісного підходу до виховання;
г) принцип системності; принцип виховання в діяльності і спілкуванні.

11. Які з названих принципів фізичного виховання відносяться до принципів виховання:
а) принцип виховання в діяльності і спілкуванні;   принцип цілісного підходу до виховання;
б) принцип гуманістичної орієнтації; принцип національного виховання;
в) принцип свідомості;
г) принцип національного виховання.

12. Які з названих принципів фізичного виховання відносяться до принципів навчання:
а) принцип виховання в діяльності і спілкуванні; принцип цілісного підходу до виховання;
б) принцип виховання в діяльності і спілкуванні;
        в) принцип системності; принцип свідомості;
г) принцип цілісного підходу до виховання; принцип національного виховання;


Тест № 3. Засоби фізичного виховання

1. Поняття «фізична вправа» зв'язано з:
а) довільними рухами, які створені і застосовуються відповід¬но до закономірностей фізичного виховання;
б) фізичним удосконалюванням людини;
в) побутовими діями;
г) виробничою діяльністю.

2. Фізичною вправою називається рухова дія, яка:
а) створена і застосовується для фізичного удосконалювання людини, спрямована на рішення завдань фізичного вихован¬ня і підпорядкована його закономірностям;
б) створена і застосовується для фізичного удосконалення лю¬дини;
в) спрямована на рішення завдань фізичного виховання;
  г) створення умов для розвитку всіх органів і систем людини.

3. Слово «фізичне» трактується як:
        а) свідоме виконання дії;
        б) багаторазове повторення;
в) переміщення тіла людини у просторі і часі;
г) стереотипне виконання.

4. Слово «вправа» позначає:
а) спрямовану повторність дії з метою формування рухової функції;
б) багаторазове повторення;
в) свідоме виконання дії;
г) багаторазове виконання.

5. Довільний рух характеризується:
а) переміщенням в просторі і часі.
б) стереотипним виконанням;
в) багаторазовим виконанням;
       г) свідомим виконанням;

6. До характерних ознак фізичної вправи відноситься:
а) створення умов для розвитку всіх органів і систем людини;
б) вплив на фізичний і психічний стан людини;
        в) задоволення природної потреби людини в рухах;
        г) послідовнісь виконання окремих компонентів руху.

7. До чинників, які визначають вплив фізичних вправ, відноситься:
         а)  індивідуальні особливості; особливості фізичних вправ; природні сили і гігієнічні фактори; дії вчителя;
       б) особливості фізичних вправ;
     в) природні сили і гігієнічні фактори;
      г) дії вчителя.

8. Фізична вправа і трудова дія мають спільне:
        а) режим навантаження і відпочинку.
б) педагогічне спрямування;
в) різнобічний вплив на фізичне вдосконалення людини;
        г) багаторазове виконання;


9. До особливостей фізичних вправ відносяться:
а) кліматичні умови; санітарно-гігієнічні умови; координаційна складність;
б) координаційна складність;
в) санітарно-гігієнічні умови;
г) біологічні, психічні і біохімічні процеси.

10. До гігієнічних чинників відносяться:
а) норми особистої і суспільної гігієни; режим навантаження і відпочинку; харчування і режим дня;
б) харчування і режим дня;
в) режим навантаження і відпочинку;
г) кліматичні умови.

11. Зміст фізичних вправ характеризується:
а) біологічними, психічними і біохімічними процесами; зрушенням функціонального стану; сукупністю частин (підсистем), що складають рух;
б) зрушенням функціонального стану; сукупністю частин (підсистем), що складають рух;
в) сукупністю частин (підсистем), що складають рух;
г) організацією руху; послідовністю виконання окремих компонентів рух.

12. Форма фізичних вправ це:
а) взаємозв'язок, погодженість, послідовність процесів, що за¬безпечують прояв основних функцій при виконанні рухів;
б) сукупність процесів (біологічних, психічних, біохімічних), що супроводжують виконуваний рух;
в) сукупність частин, що складають рух;
г) норми особистої і суспільної гігієни.


Тест № 4. Техніка фізичних вправ
1. Основа техніки руху це:
а) сукупність частин, що складають рух.
б) індивідуальна складова варіації техніки виконання фізичної вправи;
в) найбільш важлива частина даного способу виконання рухо¬вого завдання;
         г) порядок прояву м'язових сил, основні моменти узгодження рухів у просторі і часі;

2. Якщо техніка відбиває найбільш раціональну основу дії, рівною мірою однакову для усіх виконавців, то така техніка називається:
а) стандартною;
б) персональною;
в) типовою індивідуальною;
г) одноманітною.

3. До елементів кінематики фізичних вправ відносяться:
    а) сила ваги;
    б) швидкість руху;:
         в) прискорення руху;
         г) траєкторія руху.

4. Якщо зменшити радіус обертання, то:
а) збільшиться швидкість руху;
б) зменшиться швидкість руху;
в) нічого не зміниться;
г) збільшиться прискорення руху

5. Рух окремих ланок тіла за формою траєкторії:
а) криволінійний;
б) прямолінійний
в)  прискоренний;
г)   рівномірний.

6. Головна ланка техніки руху це:
а) найбільш важлива частина даного способу виконання рухо¬вого завдання;
б) окремі складові у яких виявляються індивідуальні варіації техніки виконання вправи;
в) сукупність рухів, які необхідні для рішення рухового завдан¬ня визначеним способом;
г) внесення змін до стандартної техніки відповідно до типових особливостей конституції і фізичної підготовленості учнів

7. Стандартна техніка це:
а) техніка, що відбиває найбільш раціональну основу дії, рів¬ною мірою однакову для усіх виконавців;
б) техніка, в межах якої вносяться зміни відповідно до типових особливостей конституції і фізичної підготовленості групи спортсменів;
в) внесення змін до стандартної техніки відповідно до типових
особливостей конституції і фізичної підготовленості учнів;
г) внесення змін відповідно до індивідуальних особливостей
учнів.

8. Типова індивідуалізація техніки це:
а) внесення змін до стандартної техніки відповідно до типових особливостей конституції і фізичної підготовленості учнів;
б) внесення змін відповідно до індивідуальних особливостей учнів;
в) результативність фізичної вправи;
г) різниця між реальним результатом і можливим.

9. До елементів динаміки фізичних вправ відносяться:
а) маса тіла; сила реакції опори; доцентрова сила;
б) сила реакції опори; доцентрова сила;
в) доцентрова сила;
г) темп рухів.

10. Чи може спортсмен, що знаходиться в без опорному положенні змінити траєкторію руху?:
а) ні;
б) так;
в) частково;
г) 50/50.

11. За структурою рух ділиться на:
а) підготовчу фазу; заключну фазу; основну фазу;
б) основну фазу; заключну фазу;
в) заключну фазу;
г) фазу фінальних зусиль.

12. До педагогічних критеріїв ефективності техніки фізичних вправ відносяться:
а) результативність фізичної вправи; параметри стандартної техніки; різниця між реальним результатом і можливим;
б) параметри стандартної техніки; різниця між реальним результатом і можливим;
в) різниця між реальним результатом і можливим;
г) параметри персональної техніки.

воскресенье, 19 апреля 2020 г.

6 тиждень дистанційного навчання


Тема. Технологія планування, облік в спортивній підготовці.

Завдання
1. Напишіть план тренування з обраного виду спорту на мікроцикл  (10 днів). Зробіть скан та надішліть викладачу.

2. Пройдіть курс на платформі "Превентивна освіта" - "Заклади освіти в умовах епідемії". Обов'язково

3. Зробіть фото або відео з домашніми улюбленцями та підтримайте акцію  #Добре Дома.  ОБОВ'ЯЗКОВО! 
Дякую!